Березівський кущ

Березуни, відзначаючи свята своїх сіл, демонструють не тільки свою етнічну самобутність, але й любов до України вільної і незалежної від жодного окупанта. Патріотичний етнофестиваль «Березів Бандер фест» у Нижньому Березові відбувся на свято Всіх святих, свято села у Вижньому Березові — на свято Іллі, а у Середньому Березові припало на свято Успення святої Анни. Про значення таких заходів мудро висловився у своєму виступі у Вижньому Березові народний депутат України Юрій Соловей. Вельми патріотичним і оптимістичним був виступ у Вижньому Березові ще одного нардепа — Юрія Тимошенка.

Завершив Ю.Тимошенко свій виступ у Вижньому Березові оптимістичною коломийкою: «Ой, заграйте ми музики в Ясенові скрипки, нехай собі погуляєм ворогам на збитки!». На святі села у Вижньому Березові були присутні заступники голови Косівської РДА Богдан Марчук і Ярослав Бринський, а також начальник відділу освіти РДА Володимир Козьменчук. З численних номерів концертної програми варто відзначити сільський хор під орудою Василя Геника, чоловічий квартет «Кришталь» з Баня Березова, чоловічий хор станиці ОУН-УПА села Середнього Березова (кер. Оксана Сулятицька), жіночий гурт «Березунки» (кер. Анна Малкович), дует Оксани Малкович і Ольги Урбанович з піснею «Молитва за рідний край» та багато інших.

У Середньому Березові можна було б написати невеличку книжку — настільки багату і широку тематичну програму підготували організатори цього чудового дійства на чолі з сільським головою Миколою Ігнатюком, директором школи Ігорем Геником, головою Берегівської станиці ОУН-УПА Іваном Клим’юком, членами оргкомітету Оксаною Сулятицькою, головою Івано-Франківської обласної ОУН Миколою Сулятицьким (ведучий свята), його мамою Ганною Сулятицькою — вчителькою-пенсіонеркою, письменником, журналістом і фізиком Миколою Зеновієм Симчичем, колишніми головами місцевої сільської ради Святославом Перцовичем, Михайлом Томичем, ведучою свята Марією Фіцич та іншими. Честь і слава спонсорам, зокрема Михайлові Баранському, Романові Сулятицькому, Богданові Бодругові, Михайлові Дрогомирецькому, Степанові Малику, Іванові Генику, Миколі Перцовичу та іншим.

Особливістю свята села у Середньому Березові, на моє переконання, стала своєрідна сакральність березунів, мистецька інтелектуалізація, акцентація на етнокультурну та історико-патріотичну тематику. Приміром, з великою увагою була срийнята оповідь отця декана Романа Шкабрія про його попередника ще з початку минулого століття отця Михайла Сулятицького, котрий заснував у Середньому Березові хату-читальню і «Просвіту»,через митрополита УГКЦ Андрея Шептицького визволив багатьох березунів, в тім числі і сина своєї рідної сестри Василя Симчича (згодом відомого актора і режисера), котрий в числі стрільців-добровольців Карпатської України в 1939 році потрапив до мадярського полону. У фойє школи була організована виставка фотографій «Василь Симчич в житті і на сцені».

Справжнє захоплення в учасників дійства викликала виставка творів місцевих талантів, зокрема художника, різьбяра по дереву, самобутнього поета ще й директора місцевої школи Ігоря Геника, художників Миколи Геника, Івана Дрогомирецького, вишивальниць Софії Клим’юк, Любові Клим’юк, Світлани Яцків-Долинської. Але центральне місце на виставці, її окрасою і гордістю були роботи з дерева знаменитого на весь світ майстра, народного художника України, відомого різьбяра, нашого славного березуна (проживає в місті Чернівцях) Ярослава Пасічанського.

Люди прагнуть свята душі, свята, яке було б завжди із нами.

Микола Зеновій Симчич,
член НСПУ і НСЖУ, кандидат фізико-математичних наук,
учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії,
с. Середній Березів.