Березівський кущ

Народився 8 травня 1895 року в с. Вижньому Березові (тоді – Печеніжинського повіту, тепер – Косівського району).

Четар австрійської армії. Один з організаторів Листопадового зриву в місті Коломиї. Сотник УГА.

Потрапив у полон до поляків (1920), перебував у таборі для інтернованих у Польщі (1921 – 1922). Після звільнення працював директором школи в с. Мокре Келецького воєводства у Польщі.

З 1939 р. – директор школи у с. Ясенові Пільному на Городенківщині. Член Проводу ОУН.

Учасник Національних зборів у Львові, які 30 червня 1941 року проголосили Акт відновлення Української держави.

За дорученням уряду Ярослава Стецька, 4 липня 1941 року у місті Городенці організував і очолив Українську старшинську школу. 12 липня її перші курсанти прийняли присягу на вірність Україні, проте невдовзі у Городенку увійшли угорські війська – союзники Гітлера.

Хортисти поставили Васкулу вимогу: негайно розпустити старшинську школу. «Милостиво» дозволяли залишити частину курсантів, перетворивши їх на поліційну чоту, яка мала слугувати угорським окупантам. Петро Васкул відповів різкою відмовою, після чого 28 липня був арештований.

2 серпня 1941 року українського патріота угорські поліцаї вивезли до Семаківського лісу, де спочатку піддали тортурам, а потім без слідства й суду стратили. Прикрите гілками тіло вбитого патріота лісник знайшов аж 23 серпня.

31 серпня 1941 року Петра Васкула поховали у місті Городенці поруч з могилою побратимів – січових стрільців, загиблих під час Першої світової…

Батькову справу з честю продовжив Орест Васкул – став одним із шанованих діячів Визвольного руху, очолив Київське братство ОУН-УПА.

Джерела:

• Газета «Незборима нація»
• Березун Березівський