Плаями Великого Каменяра
Мабуть, немає людини, особливо у нас на Гуцульщині, яка б не усвідомлювала величі Івана Франка. Свого часу про нього найбільш вдало сказав письменник — історик П. Загребельний: «Я не знаю, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Франко, і в якій би не був великим… »
Минає 160 років від його народження, та не заростає стежка пам’яті про нього. До нього йдуть, до нього звертаються. З Нижнім Березовом Франка пов’язувало , двоє дорогих для нього людей. Саме у цьому селі проживала його перша любов — Ольга Рошкевич. Сюди І.Франко приїздив до Кирила Геника, з яким познайомився і потоваришував ще у Львові.
На жаль, Івану Франкові не відразу вдалося дістатися до Березова, бо, коли їхав сюди вперше, його заарештували у с-щі Яблунові і відправили у Коломийську тюрму, яка тоді знаходилася там, де тепер міська ратуша. Три місяці відбував покарання безневинно обвинувачений поет. Та і там не сидів без діла: записував народні пісні з уст арештантів, писав свої вірші…
Наступна спроба навідатися до Березова була успішною. Коли І.Франко приїхав до Кирила Геника, багато спілкувався із місцевими жителями, записував місцеві співанки і сам із задоволенням їх співав. Кажуть старожили, і це передається із вуст в уста, що Франко навіть був дружбою на весіллі брата Кирила Геника.
Ще багато цікавого і незабутнього дізналися учні Середньоберезівської ЗОШ школи, відвідавши кімнату-музей Івана Франка у Нижньоберезівській школі. Прекрасно оформлені стенди, цікаві та змістовні розповіді учнів-екскурсоводів, а також інсценізація Франкової казки у виконанні молодших школярів зацікавили б будь-кого.
Ця незабутня зустріч, ініційована гуртківцями-краєзнавцями та класними керівниками, збагатила уяву про постать Івана Франка, змусила задуматись про його велич і залишити цей спогад назавжди у своїй пам’яті.
Хочеться щиро подякувати учням та педагогічному колективові Нижньоберезівської ЗОШ І-ІІІ ст. за проведену роботу з увіковічення постаті незабутнього Каменяра.
І. ДАНИЛЮК,
керівник гуртка «Етнографічне краєзнавство».
«Гуцульський край», №37, 23.09.2016 року