У Середньому Березові перекрили дах Будинку культури

Читальню у Середньому Березові побудували у 1936 році. Земельну ділянку для неї виділив сільський господар Ілько Клим’юк, а сільська громада в умовах польської окупації за короткий час власними коштами спорудила хату-читальню, яка на той час була чи не найкращою в Печеніжинському повіті. Будували як власний будинок Ілька Клим’юка, бо польська окупаційна влада не давала дозвіл на будівництво українських культурних споруд, бо хотіла полонізувати українців.

Коли у хаті-читальні засклили вікна та встановили замки на двері, лише тоді офіційно повідомили владі, що село має свій культурний заклад, де можна проводити вистави, відзначати національні свята. Майже 80 років стоїть цей будинок, у якому за цей період проводили не лише національні патріотичні заходи, але й урочистості на хвалу «батька Сталіна» та країни рад.

Ремонт сільського клубу провели наприкінці 80-х років минулого століття. Польську черепицю керівництво колгоспу зняло та «подарувало» бригадиру будівельної бригади на покриття власної хати, а черепицею, виготовленою у колгоспі, покрили клуб.

У 1991 році цей заклад культури перейменували на Будинок «Просвіти». Назва протрималась до приходу президента Леоніда Кучми на другий термін. На жаль, наш Будинок культури не виправдав своєї назви за останніх 15 років. Через брак бюджетних коштів, байдужість районної і місцевої влади, аморфність і безвідповідальність директора Будинку культури, будівля почала гнити в буквальному розумінні цього слова.

В червні 2014 року на пропозицію депутата сільської ради, підприємця Романа Сулятицького було, створено раду підприємців села, яку він же й очолив. На першому засіданні ради ухвалили рішення — за гроші підприємців громадським способом перекрити Будинок культури, бо коштів у бюджеті сільської ради на це не було закладено. Для його перекриття колишній голова Партії регіонів в області рік тому через Миколу Круця — директора цементно-шиферного заводу привіз, як подарунок, 200 листів шиферу. На другому засіданні ради підприємців Любомир Скільський запропонував продати шифер, а за отримані кошти купити металопрофіль.

Бригада сільських майстрів на чолі з Василем Ківнюком за десять днів перекрила Будинок культури. Допомагали майстрам директор цього закладу Василь Томич, завідуюча сільською бібліотекою Оксана Ільницька, прибиральниця Будинку культури Світлана Космачук, працівники сільської ради Марія Ігнатюк та Анна Малкович. Підприємці Роман Сулятицький, Любомир Скільський, Микола Перцович, Михайло Баранський, Василь Клим’юк  надали матеріали: лати, дошки, плівку під профіль, саморізи для кріплення профілю, бляху на наріжники, цвяхи та ін. Активно допомагали підприємці Василь Перцович і Наталка Перцович. Основну роботу з організації перекриття виконував голова ради підприємців Роман Сулятицький. Риштування безоплатно надав Василь Сулятицький.

Виконком сільської ради дякує усім, хто долучився до доброї справи, а особливо — голові ради підприємців, депутату сільської ради Роману Івановичу Сулятицькому, секретарю ради підприємців Михайлові Михайловичу Баранському, підприємцям Любомирові Михайловичу Скільському, Миколі Миколайовичу Перцовичу, Василеві Остаповичу Симчичу, Василеві Івановичу Вітковіцькому, Миколі Миколайовичу Яцківу, Миколі Івановичу Сулятицькому, Василеві Васильовичу Клим’юку, депутатові сільської ради, підприємцю Петрові Васильовичу Клим’юку, Наталії Миколаївні Перцович, Ярославі Миколаївні Бойчук, Василеві Васильовичу Перцовичу, Михайлові Миколайовичу Генику, депутатові сільської ради Іванові Михайловичу Томичу, жителям села Василеві Миколайовичу Сулятицькому, Михайлові Михайловичу Дрогомирецькому, Михайлові Михайловичу Малковичу, Богданові Васильовичу Бодругу та майстрам Василеві Васильовичу Ківнюку, Ігореві Васильовичу Томичу, Миколі Миколайовичу Грицюку — жителю с. Текучі, підсобному робітникові Михайлові Васильовичу Зеленевичу.

Святослав Перцович,
Середньоберезівський сільський голова.

«Гуцульський край», №46, 14.11.2014 року

Share