Березівський кущ

Коли ми захоплюємося тим, як ізраїльтяни боронять свою державу, то хочу нагадати, як того ж таки 24 лютого минулого року згуртувався наш народ. Навіть ті, хто бачив зброю лише на фото, взяли її до рук.

У військкоматах від добровольців не було відбою. Хто не міг воювати, витягав із погреба інколи останні закрутки і віддавав на підтримку війська. Юні хлопці і дівчата чинили опір, якого ще не бачила світова історія.

І воюємо ми не з кількома голими, голодними і озброєними палицями цивільними на мопедах, а воюємо з однією із найсильніших армій світу і множимо її на нуль.

Так, Ізраїль звільнив окуповані території. Але ми за тиждень звільнили більше своєї території, як весь Ізраїль разом із Палестиною. То, може, досить принижувати мій волелюбний і героїчний народ?!

Можна ще багато описувати, як поверталися із заробітків наші хлопці, як самі себе озброювали і екіпірували, як з коктейлями йшли на ворожі танки. Так, ми ще не звільнили свої території, але у нас ворог не на мопедах, а на танках і літаках.

Михайло Арсенич,
капелан з с. Нижнього Березова.

«Гуцульський край», №44, 3.11.2023 р.