Березівський кущ

Під такою назвою пройшов літературно-духовний захід у Баня-Березові, підготовлений талановитою поетесою Марійкою Лазарович за сприяння завідуючої бібліотекою Іванни Михайлівни Москалюк.

Надихнула її на проведення свята у рідному селі перемога (II місце) на дистанційному літературному конкурсі «Ми — українці, ми — європейці», організованому Івано-Франківською обласною науковою бібліотекою ім. І.Франка, на який подала, за ініціативою Іванни Москалюк, дві роботи: діалог людини з ангелом про бездуховність «Дай, Боже, сили й гідності змінитись українцям» і статтю «Пожинаємо плоди бездуховності».

Кожна зустріч із Марійкою для односельчан є святом. Душа переповнюється втіхою, що ця благословенна Богом березівська земля подарувала нам і світові таку неповторну дівчину-Сонце. Приходять діти, молодь, дорослі, щоб насолодитися її поезією, красою і багатством її душі, наповненої сонцем, укріпити свою віру, відновити духовні сили, щоб самим мати змогу, як і вона, — для щоденного життя у Бозі.

У святковій залі милують око дитячі малюнки на біблійну тематику, багата виставка книжок і народознавчо-просвітницьких газет «Економічно-Благочестивий вісник» Гарафіни Маковій.

Сільську родину зустрічають ангелики (учні місцевої школи Мирослав та Ростислав), даруючи кожному пам’ятні буклети з роздумами М. Лазарович про бездуховність сучасного світу та поетичними рядками, які стали епіграфом свята:

Засвітімось сонцем для землі,
Аби Бог возрадувався нами,
Землю спас, щоб сили темні й злі
Згинули навіки. Аби Храми
Були в наших душах і серцях,
Щоб у Них співали херувими,
Аби гріх — болючий чорний цвях —
Й терня вже Ісуса не ранили.

Світилася радістю душа, коли на сцену, прикрашену вінком, сонечком та Іконами святих, вийшли у вишиванках маленькі діточки зі свічками в руках просити благословення Господнього.

Душевно звучала власна молитва за Україну з уст ведучої Марійки Лазарович. Дуже зворушливими були сценки розмови людини з Ангелом, у яких Марійка торкнулася тем храму душі, сили віри, кохання… Свої акторські здібності продемонструвала в ролі Ангела Вікторійка Майорова. Вдало акомпанувала їм на гітарі викладач Косівської школи мистецтв Ярослава Козьменчук. Чудово звучала в її виконанні написана спільно з Марійкою пісня «Як сонцем стати для землі» (слова М. Лазарович, муз. Я. Козьменчук).

У залі панував дух книжок Гарафіни Маковій. Ведуча більшу увагу звернула на книги «Світанок», складені з листів дітей, які прагнуть рости до Бога, не виявляють непослуху, не тягнуться за чаркою, звабами світу, є прикладом для інших дітей. Порушували багато болючих питань, актуальних для кожного: проблема цноти дівчини і хлопця до шлюбу, яким не можна входити в інтимні стосунки без Божого благословіння, бо від цього залежать майбутні стосунки подружжя, здоров’я і доля їхніх дітей, відповідальність за це лежить на батьках. За нерозкаяний гріх розплата чекає самих батьків, їх дітей та наступні покоління.

Марійка відзначила, що діти потягнулися до духовного світла. Готуючись до свята, вивчили багато її віршів та віршів із книги «Світанок» і народознавчо-просвітницької газети «Економічно-Благочестивий вісник» Гарафіни Маковій.

Зацікавила всіх розповідь про ставлення до води, яка, на думку вчених та Гарафіни Маковій, наче живий комп’ютер, здатна запам’ятовувати все негативне чи позитивне. Людський організм складається на 75% з води, і весь негатив, що запам’ятала вода, пізніше повертається хворобами та руйнацією.

Колись у народі говорили: «Прочистиш воду — відвернеш біду». У одній із книг Гарафіни Маковій є розповідь про — хлопця, який мав прочистити 12 джерел перед тим як іти до війська, щоб його куля не брала, бо вода в організмі запам’ятовувала добро і захищала та оздоровлювала людину.

А що тепер запам’ятовує вода в нашому організмі? Погані слова, бойовики з телевізора, негатив з інтернату, духовний бруд і сміття. Тож не дивуймося, що стільки хвороб та бід сьогодні маємо.

Уся творчість і те, чим живе нині Марійка, — це книжки надДари Божі Гарафіни Маковій, через які відкрита таємниця гріха, є багато порад, як врятуватися від страшної біди та накликати на себе Божу благодать і щастя.

Ці скарби дівчина хоче донести до людей, дітей своєю творчістю і презентацією книг Г.Маковій, для того, щоб могли самі себе врятувати каяттям і молитвою, зміною цінностей у житті.

Марійка розповіла незвичайну історію багатостраждального життя колишньої вчительки української мови та літератури, відмінника народної освіти із с. Великого Кучурова, що на Чернівеччині, Гарафіни Маковій. Колишню. атеїстку хвороба дочки Марії змусила звернутися у Почаїв до монаха за порадою. Він запропонував їй безперервно молитися. Довгих три роки молилася мати — і дочка одужала.

Вона обрала для себе шлях монахині серед людей! Завдяки дару бачення, за які гріхи людина має біди, хвороби, який дав їй Господь, співчутлива Гарафіна почала молитися за інших та рятувати людей, їх дітей (про це у книзі «Скальпель Любові», зібраної з листів вдячних людей, які завдяки Гарафіні Маковій розкаялися і позбулися невиліковних хвороб). Вона настільки була чутлива до чужого горя, що для своєї дочки не мала часу. Хвороба повернулася до дівчинки у 18 років, і вона померла. Після смерті дочки Гарафіна Петрівна цілковито присвятила себе служінню.

Її книги є необхідними для духовного виховання молоді. Та й не тільки молоді, а й батьків, учителів, духовенства. Приклад — сторінки книг «Світанок» з дописами батьків, дідусів, бабусь, молоді, а також священиків з цілої України. Всі вони діляться життєвим досвідом, застерігають від необдуманих вчинків і помилок. Більшість її книг мають гриф Міністерства освіти України і їх успішно використовують у школах та інших навчальних закладах.

Цікаві розповіді ведучої чергувалися з читанням духовної поезії школярами 2-8 класів та божественним співом народного чоловічого ансамблю «Кришталь» (керівник М. Голинський). Прозвучали прекрасні твори «Блажен муж», «Як добре у храмі твоїм, Богородице», «Будь Благославенний». Душа відпочивала від прегарного виконання новоствореним квартетом (керівник М. Голинський) «Царю Небесний», «Тебе благаєм», «Хто Тебе приймає, Христе» та дитячої пісеньки «Ти серденько відкрий… », яку подарувала учениця 4 класу Христинка Лазарович.

Благодать Божа зійшла на всіх з вогнем любові до Бога, який запалила Марійка Лазарович, а Ангелики передали її кожному в залі. Урочисто виконали гімн України в обробці учениці 6 класу Наталки Домінів з Тернопільщини.

З добрими словами та побажаннями до всіх учасників та присутніх звернулася колишній директор соціальної служби для дітей, сім’ї і молоді, голова Косівського осередку «Дзвін» народознавчо-просвітницького Центру «Факел Марії» Марія Василівна Пітеляк та залишила в подарунок сільській бібліотеці книги Гарафіни Маковій. Щиру подяку висловила директор Будинку культури О. Я. Симчич. Квіти вдячності подарували Марійці діти.

Такі заходи є незабутніми, як і зустрічі з Марійкою у школах, її концерти в будинках культури району та області, ролі у виставах «Боже милосердя» та «Лицарі і королівни», підготовлені нею на основі книг народознавчо-просвітницького центру Гарафіни Маковій, екскурсії з дітьми історичними та духовними місцями (м. Кам’янець-Подільський, с. Оринин — церква Різдва пресвятої Богородиці) та інше. Для цієї відважної дівчини немає нічого неможливого, бо живе з Богом. Приклад її життя є уроком для багатьох із нас. Хай твоя благословенна Богом місія, Марійко, буде плідною і щедро винагородженою милостивим Творцем.

Оксана Томащук,
вчителька Баня-Березівської школи.

Гуцульський край, №31, 1.08.2014 року