Березівський кущ

У селі Баня-Березів було дві читальні. Одна з них імені Т.Г.Шевченка, проіснувала з 1907 року до 1937 року. А інша – імені Б. Хмельницького з 1931 до 1937 року.  Основником – просвітянином в селі був Михайло Григорчук ( син старого війта).  Мешканці Бані-Березова були свідомими та жертвеними людьми на потреби українського шкільництва та просвітництва. Доказом їхньої жертвенності є звіт в „Громадському голосі” за 1927 рік, з якого довідуємось, що гуцули цього села пожертвували на шкільництво і просвітництво 128,5 кг збіжжя і 20,20 золотих готівкою („Громадський голос”, Львів 1927 р. ч.9, ст. 2)

     В селі Баня-Березів в 1927 році була читальня ”Просвіти”, існував гурток „Союз українок” , аматорський гурток і хор. За своїм устоєм село Баня-Березів було шляхетсько-мужицьке. Васкул Микола Степанович (Штиньків) працював в бібліотеці, яка знаходилася в школі. Пізніше він виїхав в Запорізьку область. Це був період мало писемності населення. Микола Степанович помер. Пізніше його замінив Васкул Микола Павлович., який живе до сьогоднішнього дня, є постійним читачем бібліотеки.  У воєнний і повоєнний час бібліотекою завідував Лазарович Василь Григорович (Волосатий). Його вибрали секретарем сільської Ради  і його замінила Басараба Ольга Василівна, яка працювала в старому клубі.На  місці старого клубу побудовано нову сільську Раду, медпункт, пошту.

   В народному домі з передньої сторони знаходиться бібліотека, це було 50-60 роки. Тоді писали чорнильними перами. Кіно, книга та газета  були просвітницькою діяльністю бібліотеки села. Працював драматичний гурток при бібліотеці. Ольга Василівна вийшла заміж і переїхала в смт Яблунів, де живе і сьогодні. На її місце прийшла Гунчак Параска, родом з Хімчина, попрацювала два роки. Після неї працювала Малкович Дарія Миколаївна, яка пустила Гунчак Параску в декретну відпустку. 

    Після закінчення культосвітнього училища в Снятині, приїздить в село працювати родом з Хімчина Сусак Галина Василівна – весела, життєрадісна дівчина, яка приймала активну участь в художній самодіяльності. Вийшла заміж і перейшла в шкільну бібліотеку с. Хімчин.

   Її замінила Ребенчук Гафія Панасівна. Родом із села Космач. В даний час бібліотека веде активну пропаганду літератури в соціалістичному дусі. Проводиться агітаційна робота по пропаганді п’ятирічок, матеріалів з’їздів, Пленумів ЦК КПРС. Гафія Панасівна пропрацювала три роки і виїхала на заробітки.

  В 1971 році бібліотеку прийняла Томащук Марія Антонівна. Це був період побудови соціалізму, виховання трудящих та молодого підростаючого покоління в дусі комунізму. Ширилася атеїстична пропаганда.

    Активно пропагувалась література і твори класиків марксизму – ленінізму. Поширювались лозунги „П’ятирічці ударну працю, високу якість!” Стаханівські рухи, ударники комуністичної праці.

   Пропагувалася література про космонавтів, виховання радянського способу життя, підняття цілини радянського патріотизму, соціалістичного інтернаціоналізму і дружби народів, ширилася пропаганда з’їздів КПРС.

    Протягом своєї роботи в 1980 році управління культури облвиконкому присвоюють звання культурно-освітньої установи відмінної роботи. Передові досвіди вивчалися і поширювалися бібліотекою. Неодноразово Марія Анатоліївна Томащук  була обрана депутатом місцевих Рад народних депутатів. За сумлінну працю нагороджувалась грамотами виконкому сільської Ради  народних депутатів за високі показники в соціалістичному змаганні по продажу державі продуктів тваринності. Томащук М.А. працювала секретарем культурно – освітньої комісії, секретарем товариського суду, секретарем жіночої ради, членом добровільної народної дружини. Вміло поєднювала виконання депутатських обов’язків, агітаторську роботу із своєю основною.

    Пропрацювала на культ освітній ниві 35 років. Була постійною учасницею художньої самодіяльності, зіграла багато ролей на сцені в п’єсах в драматичному гуртку. Була постійним організатором літературних вечорів, читацьких конференцій, усних журналів.

   Три роки пропрацювала в бібліотеці Варвадюк Галина Василівна. Залишила роботу у зв’язку із скороченням, вона була другим працівником бібліотеки. За час роботи проявила себе чесним, добросовісним працівником.

  З 2004 року зав. Бібліотекою працює студентка Прикарпацького університету Москалюк Іванна Михайлівна .

   На її долю значну увагу приділялась популяризація літератури по вихованні у читачів почуття любові до рідної землі, духовних надбань народу.  Запроваджувались інноваційні форми роботи з читачами. Іванна Михайлівна Москалюк працює до цього часу.    Бібліотека має два відділення: дитяче та доросле. Обидва відділення поступово поповнюються.