Березівський кущ

Як прикарпатські митці змінюють суспільні настрої та допомагають нашим бійцям. Наші захисники та захисниці мусять мати своє національне обличчя.

Художник-дизайнер Микола Симчич відомий на Прикарпатті своїми унікальними творчими проєктами. Разом із командою митців він створив надзвичайної краси вишиваний іконостас у Погінському монастирі. Стиль і колорит вишивок повторили й в колонах храму, де за допомогою спеціального матеріалу створена неповторна мозаїка.

Художник створив і сотні сорочок-вишиванок. Кожна – з унікальним орнаментом. А війна внесла свої корективи у творчість. Із початком повномасштабного вторгнення митець реалізує проєкт зі створення зразків сорочок для військових із українськими народними символами-оберегами.

Художник наголошує, що колористику ниток підбирає під колір українського військового пікселя захисного кольору (вишивка не має права виділятися на сорочці, але тонко і вперто показувати приналежність воїна до Національної Української армії). Модель для морської форми – в сіро-блакитних тонах. Такі сорочки разом із творчою майстернею “Тобівка” підготували для бійців знаменитої окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейсу”.

“Наші військові мусять мати СВОЄ обличчя !”– акцентує Микола Симчич. – Ідею підказали наші захисники, щоб мати такі обереги. Працюємо над кожним швом, щоб вишивка гармоніювала з військовою формою. Тканину для пошиття виробів вибирали якісну – натуральний льон. Тож маємо позитивні відгуки від бійців і нові

Людмила Стражник. Фото надані героями оповідей. 

Джерело.