Березівський кущ

Заслужений діяч науки і техніки України, професор, доктор медичних наук, вчений-винахідник, конструктор оригінальних хірургічних інструментів, автор спільного з ученими Дюссельдорфського університету проекту «Нові медичні хірургічні технології».

Народився 1 січня 1936 р. в с. Нижньому Березові.

У 1953 р. С.М.Геник вступив на лікувальний факультет Станіславського медичного інституту. Вже з ІІІ курсу активно працює у фармакологічному студентському науковому гуртку, а на 4 і 5-курсах з доповідями «Біофлавоноїди в 90 рослинах Прикарпаття» займає перші місця на наукових конференціях за місцем навчання і в Львівському медичному інституті.

У 1959 р. закінчує з відзнакою медичний інститут і їде за направленням на роботу хірургом у Войнилівську районну лікарню. Своєю доповіддю «Характер і динаміка тимчасової непрацездатності працівників паровозоремонтного заводу» на конференції захоплює завкафедрою охорони здоров’я професора А. А. Гарагашьяна, який переконує його зайнятися науковою роботою.

Вивчає архівні матеріали, що стосуються розвитку охорони здоров’я в Галичині та на Прикарпатті упродовж 1875-1960 років, і у 1964 р. захищає кандидатську дисертацію з цієї теми.

В 1967 р. Степан Миколайович переходить на науково-педагогічну роботу в Івано-Франківський медичний інститут, працює асистентом кафедри патологічної фізіології, асистентом кафедри госпітальної хірургії, захищає докторську дисертацію. З присвоєнням вченого звання професора переходить на факультетську хірургію.

З 1983 року очолює кафедру загальної хірургії, зростає до заступника декана, а згодом – і до декана Івано-Франківського медінституту, теперішнього університету. В цей період разом з асистентом В. М. Крисою, нині професором, започатковує конструкції зшивачів м’яких тканин, хірургічних зшивальних апаратів, пристроїв для з’єднання судин, для проведення гемостазу. Одержує на всі ці конструкції 19 авторських свідоцтв на винаходи колишнього СРСР і 7 патентів з США, Англії, Франції, Японії, Італії, Іспанії та Бельгії.

Визнаються винаходами способи пересадки нирки, печінки і підшлункової залози, детоксикації організму, лікування цукрового діабету в експерименті, ампутації пальця при діабетичній стопі, способи лікування хронічної ішемії нижніх кінцівок.

Творчий доробок вченого-винахідника налічує 37 авторських свідоцтв і 7 патентів на винаходи та 43 посвідчення на раціоналізаторські пропозиції. Степан Геник є автором 4 монографій з хірургії, збірника ситуаційних задач, 8 книг на громадсько-культурну тематику, публікує 297 наукових праць, 5 методичних рекомендацій з вивчення хірургічних захворювань тонкої кишки, сорбційної детоксикації, конструкції зшиваючих апаратів м’яких тканин, лікування облітеруючих захворювань судин нижніх кінцівок та гнійно-некротичних процесів при цукровому діабеті.

У 1995 р. удостоєний почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України» за вагомий внесок в галузеву науку і винахідницькі надбання.

Активний громадський діяч, член виконкому обласної ради народних депутатів (1992-1994), заступник голови обласної організації Конгресу української інтелігенції, член президії обласного відділення НТШ та член президії обласного товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка. За громадсько-культурну діяльність Французьке Товариство нагороджує Степана Миколайовича медаллю Северина Наливайка V ступеня (1997).

Джерело: «Етюди про галицьких кмітливців: збірка портретних автобіографічних нарисів винахідників Прикарпаття: довід. вид. / Б. І. Середюк».