Мовознавець Костянтин Ґеник-Березовський
Ґеник-Березовський Костянтин Михайлович народився 27 липня 1919 року. Відомий мовознавець, брат Юліана Ґеника-Березовського, чоловік Зіни Ґеник-Березовської.
Навчався у Яґеллонському університеті (Краків, 1938р.). Після початку 2-ї світової війни переїхав до Праги, де брав участь у підпільному антифашистському русі. 1942 арештований ґестапо, до кінця війни перебував у концтаборі Флосенбурґ.
Після війни навчався в Празі на медичному (1946–49) та філософському (1949–53) факультетах Карлового університету. Ступінь доктора філософії здобув у 1953 р.
До 1979 р. працював викладачем українськоно відділу кафедри славістики. Читав лекції з української мови та літератури на курсах вчителів новозаснованих українських шкіл у м. Пряшів та Бардіїв. Також писав, перекладав та рецензував перші українські підручники, зокрема видав «Українську мову» для 4-го класу.
Один з ініціаторів і співавторів підручника «Українська мова для чехів» (Прага, 1975). Брав участь у діалектологічних експедиціях на Пряшівщину. Разом із дружиною переклав чеською мовою збірку новел В. Стефаника «Кленове листя» (Прага, 1978).
Упокоївся 19 грудня 1988 р., похований у Празі в могилі із дружиною Зінаїдою та рідною сестрою Л. Українки — Оксаною Косач-Шимановською.
Підготував Іван Березівський.