Березівський кущ

Громадський і культурно-освітній діяч з села Нижній Березів Косівського району.

Народився 22 червня 1903 року в с. Нижньому Березові Печеніжинського повіту (нині – Косівський район) – помер 7 січня 1985 року в м. Детройт, штат Мічиґан, США.

Навчався у Коломийській гімназії, екстерном склав іспити за Сокальську вчительську семінарію (нині Львівська область). 1924 року мобілізований до польської армії, закінчив військову школу підхорунжих.

Один із ініціаторів відновлення «Просвіти», засновник товариства «Рідна школа» у Нижньому Березові, член «Просвіти» й УНДО. У 1939–1944 роках учителював.
1944 року виїхав до Німеччини, згодом – у США.

Брав активну участь у культурно-освітній діяльності української еміграції, був меценатом (матеріально підтримував кардинала Йосифа Сліпого).

Автор низки праць з історії слов’ян, проблем українського державотворення, зокрема місця в ньому жінок, краєзнавства Прикарпаття, серед яких – «Березівське боярство на тлі іс¬торії України» (Детройт, 1962), «Жінка і Держава» (Воррен, 1970), «Оріяна, Кімерія – ПраУкраїна» (Детройт, 1981, кн. 1–2), «Анна Ярославна – королева і регентка Франції» // «Монархія і Україна», 1991, № 2.

Джерело – Енциклопедія сучасної України.