Краще загинути вільним, аніж потрапити за ґрати!

27 Травня, 2020 / Історія / Відповісти

До Дня Героїв України косівська боївка ВО “Тризуб” ім. С. Бандери відвідала місця слави “Березівської” сотні УПА. Тризубівці, незважаючи на постійний дощ, пройшли гірський шлях, аби потрапити до місця криївки сотника “Гамалія”, де загинув він і ще 5 повстанців.

1948 рік. Весна. Березуни відсвяткували Вознесіння Господнє, потай згадуючи своїх односельців та рідних, які віддано боролись у революційних визвольних змаганнях. Схиляли голови в пам’ять загиблих, тужили за вивезеними в Сибір, у совітську неволю.

Зв’язкова Марія Симчич з чоловіком Михайлом, псевдо «Карпо», потай відвідали діточок своїх рідних: трійко їх, бідних, поміж добрих людей тулились. Люди опікувались ними, берегли від енкаведистів.

Гірськими стежками вертали вони у ліс до своїх друзів-побратимів бойових. Ішли й не знали, що за ними крадеться ворог. Почули тривогу – і в розтіч. Марія непомітно зникла в кущах. Затамувавши подих, тривожилась за чоловіка. Однак, не вбереглась сама. Вороги, розлютовані, що не зловили Михайла, вертаючись, натрапили на слід зв’язкової.

В яблунівській катівні енкаведисти тяжко мордували жінку, били, поломили руки, а відтак скалічену привели на Подину Щербакову до криївки, аби сказала своїм друзям здатися. Не здалися побратими. Загинули героями…

В бою загинули: станичний Петро Скільський «Ганджа», чотовий Іван Урбанович «Зірка», командир боївки Дмитро Негрич «Грізний», станичний Микола Арсенич «Стародуб», сотенний сотні важких кулеметів Василь Скригунець «Гамалія» і зв’язкова Марія Симчич, якої життя увірвала звірська рука окупанта.

ВО “Тризуб” ім.С. Бандери Прикарпаття

Share

Відповісти