Члени ОУН, вояки УПА, члени збройного підпілля ОУН села Баня-Березів, які в боях та концтаборах загинули за волю України

19 Червня, 2013 / Селяни / Відповісти

Басараба Василь Антонович – «Грабок» (1923 – 12.02.1946, с. Лючки) – стрілець сотні «Мороза». Загинув в бункері.

Басараба Василь Михайлович
(1910 – ? ? ) – член ОУН. Вистежений провокатором та заарештований гестапо восени 1943 року у Коломиї. Загинув у німецькому концтаборі.

Басараба Іван Михайлович (1914 – 1946) – стрілець кущової боївки. Розстріляний гарнізонниками в селі на урочищі «Погарі». Перед розстрілом йому викололи очі, відрізали вуха та ніс. Рідний брат Василя та «Колчака».

Басараба Іван Михайлович (1926 – вересень 1945) – стрілець сотні «Мороза». Загинув в бою з НКВДистами.

Басараба Олена Антонівна – «Ягода» (1927 – 01.12.1946, ? ) – зв’язкова. Рідна сестра «Грабка». Заарештована 03.02.1946. Звинувачення: кур’єр УПА, постачала УПА продукти. Засуджена 07.05.1946 на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах. Загинула на сибірському лісоповалі. Місце поховання невідоме.
«Реабілітовані історією», том 1, стор. 430

Басараба Петро Михайлович – «Колчак» (1904 – 04.02.1947) – член ОУН, станичний. Застрелений НКВДистами в урочищі Погарчина.

Білавич Григорій Григорович (1925 – 1947, Буковина) – стрілець сотні «Мороза», член збройного підпілля ОУН. У 1945 підірвав у Татарові потяг з військовою амуніцією. Загинув на Буковині.

Білавич Дмитро Йосипович
– «Вдовенко» (1919 – 12.09.1944, с. Середній Березів) – стрілець сотні «Козака» (Микола Яворський), кулеметник сотні «Мороза». Загинув під час нападу на чекістів, які були розквартировані в Середньоберезівській школі. Похований на урочищі Дахново в Середньому Березові.

Білавич Олена Йосипівна (1931 – 01.08.1948) – зв’язкова кущового проводу ОУН, рідна сестра «Вдовенка». Застрелена НКВДистами в урочищі Ями, коли пасла там худобу. Тіло відвезли у Яблунів і вкинули в криницю на подвір’ї МГБ.
(Загинули в боротьбі…), стор. 820.

Васкул Василь Олексійович – «Корч» (1914 – 10.04.1945, с Акрешора) – стрілець сотні «Цигана». Загинув у бою сотні в с. Акрешори, де вона потрапила на засідку військ НКВД.
(Загинули в боротьбі…), стор. 831.

Васкул Василь Петрович (Николаїв) ( ? – ? ). Заарештований та розстріляний гестапо в Коломиї за підозрою в належності до комсомолу.

Васкул – Басараба Ганна Іванівна – «Ліда» (1925 – 22.10.1950, с. Лючки) – член ОУН, зв’язкова, друкарка Яблунівського районного проводу ОУН. Дружина «Лободи» – Басараби Михайла. Застрелилась з чоловіком та іншими повстанцями у бункері в урочищі Холунів. Тіло закопане в Яблунові біля катівні МГБ.
(Загинули в боротьбі…), стор. 831.

Васкул Іван Васильович ( ? – 1946) – стрілець сотні «Мороза».

Васкул Іван Петрович ( ? – 10.04.1945, с. Акрешора) – стрілець сотні «Цигана». Загинув у бою сотні в с. Акрешори, де вона потрапила на засідку військ НКВД.

Васкул Микола Степанович – «Нечай» (1910 – 1946, с. Микуличин) – член ОУН, курсант вишкільного табору «Чорні чорти», стрілець сотні «Липея» (Рачок Ілько). У нерівному бою з чекістами на присілку Русанів, підірвав себе гранатою. Похований на сільському цвинтарі.

Васкул Микола Степанович ( ? – ? ). Заарештований гестапо помилково восени 1943 року. Загинув у концтаборі.

Васкул Михайло Петрович (Петра Василя Штефанишиного) ( ? – ? ) – стрілець сотні «Мороза».

Васкул Петро Григорович – «Ворон» (1922 – 1945, с. Космач) – стрілець сотні «Мороза». Загинув у бою з чекістами.

Васкул Петро Олексійович
(Олексин) ( ? – 1946), брат «Корча» – Васкула Василя. Застрелений гарнізонниками в лісі під Рокитою, де ховався від облави.

Васкул Розалія Василівна (Чіпіранюкова) (1926 – ? ? ) – член ОУН. Схоплена чекістами в хаті батьків «Лободи» – Басараби Михайла 14.02.1945. Звинувачення: член ОУН, станична жіночої сітки ОУН. Засуджена 28.06.1946 на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах з конфіскацією майна. Додому не повернулась. Інша інформація відсутня.
«Реабілітовані історією», том 1, стор. 447

Васкул Степан Григорович (Штефанків) (1896 – 1946) – член ОУН, підпільник. Батько «Марка», «Аннички», «Калини». Помер від тифу в криївці під горою Стовба.

Васкул Степан Степанович – «Марко» (1924 – 19.09.1945) – курсант вишкільного табору «Чорні чорти», стрілець сотні «Липея», ординарець сотенного «Мороза». Загинув разом з сотенним під горою Стовпа в Баня – Березові. Тіло у «Яблунівських криницях».

Вівчарук Петро Васильович – «Сірко» (1919 – 15.01.1945, с. Космач-Рушір) – стрілець сотні «Мороза». Загинув у легендарному бою сотні з НКВДистами в Рушорі.

Григорчук Василь Дмитрович (Тирсіників) (1926 – 1945) – стрілець сотні «Мороза». Простудився і помер в бункері від крововиливу.

Григорчук Василь Михайлович – «Кукурудз» (1921 – 01.08.1948) – стрілець сотні «Мороза», «Кривоноса», член збройного підпілля ОУН. Загинув в урочищі Ями разом з Білавич Оленою. Тіло закопане в «Яблунівських криницях».
(Загинули в боротьбі…), стор. 848.

Григорчук Михайло Миколайович (Михась Війта Старого) (1906 – 1944, Львівщина) – капітан дивізії «Галичина», перший дипломований лікар з Баня – Березова. Загинув під Львовом.

Гудим’як Петро ? – «Лизогуб» ( ? – 1946) – член збройного підпілля ОУН. Розстріляний гарнізонниками в урочищі Погарі.

Гунчак Микола Костянтинович (1911 – 1946) – охоронець станичного Лазаровича Миколи – «Бистрого». Загинув разом з ним в урочищі Ями.

Дижук Іван Васильович – «Морозенко» (1927 – 22.10.1950, с. Лючки) – стрілець сотні «Мороза», охоронець районного проводу ОУН. Застрелився разом з «Лободою» – Басарабом Михайлом та іншими повстанцями у бункері в Холунові.
(Загинули в боротьбі…), стор. 857.

Зеленевич Михайло ? ( ? – Великдень 1945). Застрелений гарнізонниками під час облави в урочищі Файбешівка. Смертельно поранений, довго мучився, але чекісти нікого не допускали до помираючого.

Кадинський Михайло Іванович
– «Чорнобривий» (1919 – 01.08.1948) – стрілець сотні «Мороза», член збройного підпілля ОУН. Смертельно поранений в урочищі Ями, де був з «Кукурудзом» – Григорчуком Василем та Білавич Оленою. Цілу ніч повз до гори Меришір. Там його знайшли вівчарі і покликали братів, на очах яких помер. Перед смертю просив, щоб тіло його не віддали більшовикам. Сільські дівчата склали про нього пісню.
(Загинули в боротьбі…), стор. 872.

Кіцелюк Микола Іванович – «Дубок» (1909 – 15.02.1945, с. Космач) – стрілець сотні «Мороза». Загинув у боях у Космачі.
(Загинули в боротьбі…), стор. 877.

Кіцелюк Микола Миколайович – «Тарас» (1920 – ? ? ) – стрілець сотні «Цигана», член збройного підпілля ОУН. Був у бункері разом з «Грабком» – Басарабою Василем та «Довбушем» – Маликом Василем. Не розстріляний на місці через те, що в гарнізонника заклинило автомат. Засуджений на 25 років таборів. Додому не повернувся.

Лазарович Антон Іванович – «Проць» ( 1920 – 21.11.1950, ? ) – політреферент сотні «Мороза», курсант табору «Чорні чорти», стрілець сотні «Липея», господарчий станиці ОУН. Заарештований 09.03.1946. Звинувачення : вояк УПА. Засуджений 10.05.1946 на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах з конфіскацією майна. Загинув в ув’язненні, місце поховання невідоме.
«Реабілітовані історією», том 1, стор. 519

Лазарович Антон ? (Шандарюків) ( ? – 1946, с-ще Яблунів) – стрілець сотні «Мороза». Схоплений поранений живим і замордований у яблунівській катівні НКВД.

Лазарович Іван Амбросійович – «Туршуг» (1923 – ? ) – курсант вишкільного табору «Чорні чорти», стрілець сотні «Дона» (Михайло Дарабан). Перейшов до Чорного лісу і працював у розвідці. Подальша доля невідома.

Лазарович Іван Миколайович (Николихи Настиної, Іван Великий) (1913 – ? ? ) – член ОУН. В’язень яблунівської тюрми 1934 року після вбивства Перацького. Заарештований НКВД в 1940 році. Пропав безслідно.

Лазарович Микола Григорович – «Бистрий» (1904 – 1947) – член ОУН, станичний. В 1942 році заманив у пастку і розстріляв провокатора Тодорюка, який видав гестапо «Кременя» – Томащука Миколу. Загинув в урочищі Ями.
(Загинули в боротьбі…), стор. 894.

Лазарович Микола Петрович – «Сосна» (1924 – 1946) – стрілець сотні «Мороза». Убитий в бою з НКВДистами на горі Стеришора.
(Загинули в боротьбі…), стор. 894.

Лазарович Петро Григорович (Василинин) ( ? – 1946) – стрілець сотні «Мороза».

Лазарович Степан Петрович – «Сук» (1921 – 1946) – стрілець сотні «Мороза». Схоплений гарнізонниками та «стрибками» в себе вдома і розстріляний неподалік власної хати.
(Загинули в боротьбі…), стор. 894.

Легуневич Дмитро Ількович – «Їжак» (1921 – 17.05.1950) – член ОУН, ройовий УПА, останній станичний Баня-Березова. До загибелі перебував у бункері в господарстві Томащука Петра Степановича (Штефана Петришиного). Потрапив на засідку і загинув по дорозі до Микуличина на горі Стеришора.
(Загинули в боротьбі…), стор. 896.

Легуневич Іван Ількович – «Сливка» (1905 – 1949, ? ) – стрілець сотні «Гамалії», член збройного підпілля ОУН. Схоплений 09.03.1946 у своїй хаті, бо прибув на хрестини своєї донечки. Звинувачення: вояк УПА. Засуджений 07.05.1946 на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах з конфіскацією майна. Загинув на лісоповалі в Комі АРСР. Точна дата та місце поховання невідомі.
«Реабілітовані історією», том 1, стор. 519

Лозовчук Іван Миколайович (Банерин) (1910 – ? ) – член ОУН. Ініціатор і керівник акції висипання стрілецької могили в селі у 1937 році, за що був заарештований поляками. Виданий гестапо провокатором Тодорюком Петром восени 1942 року. Загинув у концтаборі «Дора».

Лютий Володимир Миколайович (1923 – 1944, Броди) – член ОУН, вояк дивізії «Галичина». Син четаря УГА Лютого Миколи. Закінчив Коломийську гімназію, вчителював у селі Чернятин Городенківського району. Загинув в бою дивізії під Бродами.

Лютий Ярослав Миколайович (1921 – 1944, Броди) – член ОУН, вояк дивізії «Галичина». Син четаря УГА Лютого Миколи. Закінчив Коломийську гімназію, студіював теологію у Львові. Загинув в бою дивізії під Бродами.

Малик Василь Миколайович – «Довбуш» (1912 – 12.02.1946, с. Лючки) – стрілець сотні «Мороза». Загинув в бункері в Лючках разом з «Грабком» – Басарабою Василем. Похований на сільському цвинтарі.
(Загинули в боротьбі…), стор. 903.

Малик Розалія Миколаївна (1917 – 23.03.1953, с. Вижній Березів) – харчова кущового проводу ОУН, дружина кущового провідника ОУН «Хитрого» – Негрича Івана, рідна сестра «Довбуша». Заарештована вагітною, катована так, що повела чекістів до криївки свого чоловіка. Обоє загинули у вогні.
(Загинули в боротьбі…), стор. 903.

Марусяк Йосип Іванович (1904 – 1945, Німеччина). Вивезений на примусові роботи до Німеччини в 1943 році. Застрелений бауером.

Самак Дмитро Іванович – «Цяпка» ( ? – 12.09.1944, с. Середній Березів) – курсант вишкільного табору «Чорні чорти», стрілець сотні «Козака», «Мороза», «Скуби ?». Загинув разом з «Вдовенком» у бою з НКВДистами у Середньому Березові. Похований на цвинтарі в Середньому Березові.
(Загинули в боротьбі…), стор. 946.

Самак Микола ? ( 1911 – ? ? ) – член ОУН, брат по матері «Цяпки» – Самака Дмитра. Виданий гестапо провокатором і заарештований восени 1943 року в Коломиї. Час і місце загибелі невідомі.

Сенітович Василь Миколайович – «Буйтур» (1925 – 1947, Буковина) – стрілець сотні «Мороза», ройовий сотні «Кривоноса», член збройного підпілля ОУН. За неперевіреними даними, охоронець референта СБ Буковини «Петра» – Сулятицького Мирослава. Загинув на Буковині.
(Загинули в боротьбі…), стор. 948.

Сенітович Микола-Марко Дмитрович ( 1922 – ?, ? ) – член молодіжної ОУН. Заарештований 30.12.1940 в Коломиї. Звинувачення: член молодіжної ОУН. Засуджений 14.02.1941 на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Додому не повернувся.

Сенітович Микола Юрійович – «Юнак», «Богдан» (1928 – 22.10.1950, с. Лючки), стрілець сотні «Мороза», збройне підпілля ОУН (охоронець Яблунівського районного проводу ОУН). Застрелився у бункері в Холунові. Разом з ним загинули повстанці «Лобода», «Ліда», «Морозенко» та «Пік».
(Загинули в боротьбі…), стор. 948.

Сенітович Петро Юрійович – «Крук» (1921 – січень 1947, с. Верхній Березів) – стрілець сотні «Мороза». Рідний брат «Богдана» – Сенітовича Миколи. Загинув у бою з НКВДистами на урочищі Купи поблизу гори Цапул.
(Загинули в боротьбі…), стор. 948.

Симчич Микола Васильович (Штенів) (1921 -1947) – стрілець сотні «Мороза». Помер на тиф.

Томащук Микола Дмитрович – «Кремінь» (1911 – ? , ? ) – член ОУН, станичний, кущовий провідник ОУН в кінці 30-х початку 40-х р.р. Арештований поляками після атентату ОУН на Перацького в 1934 році. З приходом німців став у селі солтисом. За доносом провокатора Степана Тодорюка заарештований гестапо влітку 1942 року. З арешту не повернувся. Час і місце загибелі невідомі.

Томащук Михайло Михайлович (Михайла Штенчікового) (1921 – 1945) – охоронець курінного «Скуби» – Дмитра Гаха. Помер на тиф.

Шевчук Дмитро ? – «Сліпий» (1924 – ? , ? ). Навчався у Львівському технічному ліцеї. В УПА з 1943 року. Чотовий в курені «Різуна» в Чорному лісі. В одному з боїв був поранений і потрапив в полон. Перебував у Станіславській в’язниці. Подальша доля невідома.

Матеріали про учасників визвольного руху на Косівщині підготував Святослав Перцович (vyhor48@meta.ua)


Share