Березівський кущ

У Музеї писанкового розпису в місті Коломиї відкрито виставку вишитих ікон «Молимось за Україну» відомих митців Миколи Симчича з Нижнього Березова та Валерія Малиновського з Черганівки.

Задум виставки підказала вишита ікона «Покаймось», яку від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Микола Симчич вишивав упродовж 105 днів. Тепер до цієї ікони моляться воїни, що зі зброєю у руках мужньо боронять Батьківщину.

Віртуозно володіючи ниткою з голкою, майстри художнього вишиття створюють унікальні твори, які на перший погляд складно відрізнити від живопису. Проте до мистецьких вершин вони йшли різними шляхами.

Микола Симчич — за фахом архітектор, на початку 1990-х мав успішний бізнес, був одним з перших на Івано-Франківщині засновників виробництва з пошиття одягу. Однак страшна автотроща, після якої він не міг навіть піднятись з ліжка, різко змінила його думки та життя.

Почав вишивати. Спершу копіював, а згодом, після відвідин виставки отця Дмитра Блажейовського, на основі його ікон почав створювати власні композиції.

У творчому доробку митця є і вишиті сорочки, в жодній з яких орнаменти не повторюються, вони вирізняються дизайнерським кроєм. їх носить чимало відомих українців.

Натомість Валерій Малиновський — кандидат технічних наук, заслужений працівник культури України, професор кафедри дизайну Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва — навчився вишивати ще дитиною. У доволі молодому віці він зумів майстерно вишити ікону, побачену в церкві, що додало впевненості й надалі працювати в цьому напрямку.

За фахом художник-модельєр, пан Валерій створює дизайн орнаментальних структур, літургійне вбрання і вишиті ікони. Про майстерність вишивання засвідчують не тільки роботи, а й дипломи «Книги рекордів України» та «Національного реєстру рекордів України» за найбільшу кількість вишитих стібків (1024) на одному квадратному сантиметрі без збільшувальних пристроїв.

Цей рекорд майстер двічі перевершив вишитими мініатюрами (1476, а пізніше 1550 стібків на кв. см).

Шляхи митців перетнулися у найзнаковішому й найважливішому для пана Миколи проекті, який він вимріював роками — вишиваному іконостасі в Погінському монастирі Успіння Пресвятої Матері Божої, аналогів якому немає в Україні.

Вишитим бачив іконостас і отець Никодим Гуралюк — ігумен Погінського монастиря. Тож ідея створення унікального іконостасу належить як замовникові, так і виконавцям. Микола Симчич став автором структури іконостасу та вишитих ікон, до створення яких залучив і Валерія Малиновського.

Мистецька акція у музеї зібрала широке коло шанувальників творчості віртуозів художньої вишивки. Зокрема, авторів вітали генеральний директор Національного музею Ярослава Ткачук, міський голова Богдан Станіславський, о. Никодим Гуралюк та о.Роман Малярчук, митці Наталя і Роман Юсипчуки з Косова…

Представлені в музеї ікони вражають мистецькою довершеністю, спонукають до роздумів та молитви. Тож запрошуємо на виставку, що триватиме впродовж місяця, та, за можливості, скласти добровільну пожертву для 74 батальйону 102 бригади ЗСУ.

Оксана Ясінська.
«Гуцульський край», №34, 26.08.2022 року