Березівський кущ

Важко передати словами ту естетичну насолоду, той сплеск емоцій, від сльозин на очах до щирого сміху, які вирували у переповненому залі Будинку культури села Баня Березова. 10 лютого святкували 10-літній ювілей народження славного і добре відомого в наших краях народного вокального чоловічого ансамблю «Кришталь».

Замість звичних, сказати б, шаблонних сценаріїв такого роду заходів, колектив «Кришталю» разом з директором БК Ольгою Симчич і аматорами сільського хору підготували своєрідну «родзинку» глядачам і своїм колегам з сусідніх і віддалених сіл. В першу чергу йдеться про чоловічий народний хор «Дзвони Карпат» з с-ща Яблунова (кер. Михайло Струк ), аматорів з БК о Нижнього Березова (кер. Марія Ільницька), чоловічий ансамбль «Соколи» з с.Лючі (кер. Михайло Струк), народний аматорський жіночий ансамбль «Мальви» з с. Стопчатова (кер. Леся Шкрібляк), хор БК с.Середнього Березова і чоловічий хор Середньо-Березівської станиці Братства ОУН-УПА (кер. Оксана Сулятицька), які теж яскраво і самобутньо привітали ювілянтів чудовими творчими виступами-вітаннями.

Авторський вірш «Вітання», присвячений «Кришталю», прочитав автор цих рядків.

Баняберезівські новатори запропонували, за словами начальника Івано-Франківського обласного відділу культури Володимира Федорака, який блискуче виступив при завершенні дійства, свою концепцію свята. Відзначивши професіоналізм і колосальну працю колективу задля вищої ідеї процвітання України, Володимир Васильович сформулював вітальне кредо «Кришталю»: вміло, спритно, професійно, яке в чомусь схоже на вітання пластунів (СКОБ — сильно, красно, обережно, бистро).

Сердечно привітали ювілянтів і вручили їм пам’ятні подарунки та грамоти голова райдержадміністрації Віталій Кічеряк, голова районної ради Павло Ванджурак і завідувач відділу культури РДА Василь Струк, який подарував колективу «Кришталю» скрипку.

Ювілянтів було дев’ятеро. Керівник «Кришталю» Роман Кушманюк. Депутат райради Микола Васкул, який зрежисирував і здійснив постановку свята, а ще організував пошиття костюмів для співаків, ремонт БК, придбання нової звукопідсилюючої і відео-апаратури. Окрім них, до складу ансамблю входять: духовний наставник села о.Михайло Дрогомирецький, Василь Скільський, Іван Пилип’юк, батько і син Голинські — Іван Миколайович та Іван Іванович; теж батько і син, музиканти і співаки Васкули — Василь Миколайович і Микола Васильович. Вони уважно слухали всіх виступаючих і дарували їм свої пісні у бездоганному і чистому виконанні, що сприймалось не лише як віддяка, але і як майстер-клас.

Про творчу діяльність «Кришталю» і Баняберезівського БК можна і потрібно розповідати якомога ширше і більше, бо вони є носіями не лише високої народної культури, але й творцями нових сучасних віянь, позначених високим професіоналізмом, естетикою і духовністю. При БК діють три народні аматорські колективи. Бурхливими оплесками вітали глядачі кожен виступ на сцені. Але особливо радісно аплодували веселим міні-сценам народного аматорського театру мініатюр «Веселі Баньки» (кер. Микола Лазарович). Троє його учасників: Гаврило (М.Лазарович), його дружина Явдоха (Ганна Симчич) і Гафійка (Оксана Томащук) з високою акторською майстерністю інсценували сімейні замальовки і придибенції, дотепно імпровізували.

Надовго запам’ятаються глядачам виступи вихованців дитячого садочка «Первоцвіт», учнів місцевої школи, представників читацького клубу «Дивослово», що діє при бібліотеці БК. Всі заходи, які відбуваються у БК, записують на відео і зберігають в архіві.

Завершилось свято розкішним фуршетом і чудовим виступом інструментально-вокального ансамблю під орудою Миколи Васкула. Атмосфера чарівних звуків музики і талановитого співу пана Миколи спричинилась до спонтанних танців і багаторазових повторів на прохання зачарованої публіки.

Як зумів викристалізуватись «Кришталь» у постколоніальній, часто-густо фарисейській дійсності? Моя думка така: не дотягнулась до високогірного Баня Березова колгоспно-кріпацька рука, не до кінця витравила кадебістська система у банських людей відчуття гідності, справедливості, національного і християнського духу, волелюбності.

Свято «Кришталю» стало наочним прикладом, як потрібно плекати рідну українську самобутню культуру, розвивати і підтримувати народні таланти, а не на догоду колонізаторам, що мов блохи і гниди причаїлись у всіх щілинах і закутинах українського життя, і навіть на телеканалах, топити їх у горілці і брехні про «шароварщину», в нав’язуванні молоді чужих гидотно-хамських стереотипів мислення і ставлення до рідної української мови, культури, літератури і до тих носіїв — письменників, поетів, вчених, акторів, особливо до захисників Української держави, до всіх, хто відзначається українським, не показовим, а дієвим патріотизмом, високою християнською мораллю і духовністю.

Тріумф «Кришталю» — це дороговказ до оздоровлення української нації, до очищення від колонізаційно-самоїдного «совка» і «ватника», до тверезого і відповідально мудрого цивілізаційного вибору: «У своїй хаті — своя правда».

Микола Зоновій Симчич,
член НСПУ і НСЖУ, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, кандидат фізико-математичних наук.

P.S. Віршоване вітання чоловічому народному вокальному ансамблеві «Кришталь» у день 10-ліття.

Заграй веселої, скрипаль.
Цимбали й бубни, вдарте —
Святкує ювілей «Кришталь»,
Лунають співи, жарти.
На фестивалях гомінких,
В ютубах і фейсбуках
Шукаєм співанок дзвінких
У кришталевих звуках.
І навіть юрбища отих.
Що в президенти пнуться —
Шоумени з масками святих —
«Хрю-сталь-но-чисті» звуться.
Та не зважаймо на них тут,
Бо в Божих заповітах Лиш по ділах цінують люд,
Як будівничих світу.
Хто націю здійма з колін,
Хто Томосом єднає, —
Для тих «Кришталю»
срібний дзвін
На всі віки лунає.
А баніночка як сяйне
Красою на всі гори,
То жоден леґінь не засне,
І стане Ріг*, як олень.
В дарунок образ-оберіг
Прийміть від нас, братове,
Щоб Україну він беріг
Від воєн, пут і крови.
Щоб наливалися меди
У кришталеві чаші,
Щоб окупантської орди
Не знали внуки наші.
Тож заспіваймо дружно всі,
Хай звеселяться лиця!
«Кришталь» вітає від душі —
Березівська Станиця!

Микола Зіновій СИМЧИЧ.

* Назва гори над Баня-Березовом.

«Гуцульський край», №8, 22.02.2019 року