Відійшов у вічність

Лютий 8, 2017 / admin / Селяни / Відповісти

28 січня на 88-му році життя відійшов у вічність педагог і організатор освіти, ветеран педагогічної праці, високо інтелігентна, добра і справедлива людина Томащук Микола Васильович.

Народився він в с. Баня-Березові, закінчив Яблунівську середню школу в 1948 році, вищу педагогічну освіту здобув у Станіславському педагогічному інституті. Викладав математику в школах Яблунівського району, був директором новоствореної Космацької середньої школи, інспектором, завідувачем Яблунівського районного відділу народної освіти. А після ліквідації Яблунівського району працював інспектором Коломийського райвно, головою районного комітету профспілки працівників освіти. У 1964 році, за його бажанням, був призначений на посаду директора середньої школи в Яблунів, де він постійно проживав.

В Яблунівській середній школі за дев’ятнадцять років (1945–1964) помінялося шість директорів, а Томащук М. В. один вписав в історію школи своїх тридцять неспокійних, творчих, сповнених натхненною працею років. Йому вдавалося все: і виплекати гроно відданих справі педагогів, і досягнути їхньої успішної праці, і зміцнити навчально-матеріальну базу, та ще до цього всього вести громадську роботу.

Він якось інтуїтивно відчував, що буде прийнято закон про обов’язкову середню освіту, що буде введена кабінетна система навчання, що збільшиться кількість учнів, і що буде потрібна навчальна площа. Тому відчайдушно взявся за добудову діючого центрального приміщення школи, і втілив свої плани в життя. Через кілька років кількість класних кімнат у школі зросла втричі.

Таким чином побудовано ще спортзал з підсобними приміщеннями та чотирма класними кімнатами, їдальню, гаражі. А перед цим пічне опалення школи перевели на центральне опалення. Введення в дію добудови дозволило не тільки перейти на кабінетну систему навчання, але й значно поліпшити умови навчальної праці. Він створив відповідну навчально-матеріальну базу виробничого навчання з килимарства, швейної справи, автосправи, на якій пізніше за його ініціативою було створено міжшкільні навчально-виробничі майстерні, а потім і комбінат.

Знав родовід кожного учня, бо вчив їхніх батьків, з якими ніколи не обминав нагоди поспілкуватися. Окремі його учні, одержавши педагогічну освіту, працювали в рідній школі і стали майстрами педагогічної праці. Був вимогливим і дбайливим наставником для молодих педагогів та авторитетним керівником, ніколи не упускав жодного напрямку навчально-виховного процесу, був душею колективу, домагався системності в роботі і ця його система працювала чітко і надійно, а сам директор ставав джерелом енергії, яка живила систему.

За його керівництва навчальний заклад став одним із кращих в області. Тут проводили обласні семінари вчителів, керівників шкіл, а також проходили практику студенти. Його праця високо оцінена державою і педагогічною громадськістю. Він був удостоєний багатьох нагород та звання заслуженого вчителя України. М. В. Томащук належав до тих людей, спілкування з якими запам’ятовується на довгі роки. Щирість, об’єктивність суджень, добрі поради, відвертість… Це далеко не всі ті чудові якості, які мала ця мудра, збагачена життєвим досвідом людина.

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Миколи Васильовича Томащука. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться у наших серцях.

З.Ю. Томащук, В.Я. Козьменчук, Я.В. Матійчак, В.Ю. Курищук, М.М.Клим’кж, І.М.Негрич.

«Гуцульський край», №5, 3.01.2017 року

Share

Відповісти