Цвіт папороті

Вечір напередодні Івана Купала — непростий вечір, сповнений магії та чар. Саме цього вечора у тринадцятирічних дівчат був план. Антоніна, Рута та Павлина — подруги, всі вони рівні за віком, схожі за зовнішністю та геть не схожі характером. Антоніна була дуже запальною та імпульсивною дівчиною, переважно гралася з хлопцями, проте потім дуже подружилася з Рутою та Павлиною.

Рута була витонченою тендітною юнкою. Вона любила прикраси, косметику (користуватися косметикою мама їй заборонила), гарний одяг та божевільні ідеї.

А от Павліна поєднувала у собі риси двох дівчат. Вона була дуже непередбачуваною, іноді хлопчуркою в джинсах, а іноді леді, яка дуже слідкувала за своєю зовнішністю.

План у них був такий, оскільки їм батьки не дозволили вночі піти на річку, вони рівно опівночі повистрибували з вікон, зустрілися біля старого дуба і гайда в ліс шукати цвіт папороті. Пошуки були тривалими.. . дівчата навіть думали, що не досягнуто мети, проте Рута мало не наступила на їжака, який блудив нічним лісом. Коли вона подивилася під ноги, то побачила квітку папороті, яку вони з дівчатами зірвали і заховали в кишеню. Подруг охопив страх, бо через те, що було дуже темно, вони не могли знайти дороги додому. Але на високій горі побачили вогнище. Дівчата підійшли ближче і зрозуміли, що вони на Лисій горі, де всяка нечисть зібралася на шабаш.

Паніка та страх охопили подруг, чого вони там тільки не бачили: відьом, чортів, дивних тварин, перевертнів, упирів, тролів та іншу нечисть. Дівчата вирішили непомітно втекти, щоб їх бувало не побачили, але як на зло чорт помітив Антоніну, Руту та Павлину. Він швидко помчав за ними, проте не міг нічого заподіяти подругам, бо в них був цвіт папороті, і виснажений чорт повернувся на шабаш. У дівчат мало не вискочило серце з переляку і вони повернулись додому, а наступного ранку пішли до церкви і залишили цвіт папороті там, щоб він охороняв від злих духів церкву.

Проте чорт і надалі переслідував дівчат, навіть одного разу мало не спіймав Антоніну. Тоді дівчата пішли до сільської бабусі, яка зналася на чарах і та порадила їм взяти кожній свячену воду і носити завжди з собою і тоді їх ніколи не чіпатимуть злі духи.

Дівчата так і зробили, і більше ніколи не тікали з дому.

Анастасія МАЛКОВИЧ,
с. Вижній Березів.

«Гуцульський край», №28, 10.07.2015 року

Share

Відповісти