Його дума, його пісня не вмре, не загине

16 Березня, 2012 / Культура / Відповісти

Вшанування 198-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – це не свято, це данина пам’яті і шани людині, генієм якої наше рідне українське слово було вознесене на Олімп недосяжної високості і слави, людині, яка для української нації є її Совістю, її Пророком і Мучеником, який любив понад усе на світі великою синівською любов’ю нашу багатостраждальну Україну і нам заповідав:

Свою Україну любіть,
Любіть її во  врем’я люте.
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.

Щоб із відчуттям щирої вдячності і любові в черговий раз  зустрітися із творчістю Кобзаря у Баня-Березівському будинку культури зібралася небайдужа громада.

Особливою щирістю та теплотою відзначилися виступи учнів місцевої школи, які принесли на шевченківські урочистості тембральне словесне переживання як долею поета, так і його літературних героїв.

Ведучими вечора були учениці Надія Симчич  і Марія Васкул. За їхнім оголошенням на сцену виходили для читання безсмертної поезії Кобзаря учні: Христина Боянчук («Лілея», «Розрита могила»), Марія Лазарович («Причинна»), Тарас Томащук («Заповіт»), Христина Юрашак («Отче наш…»), Надійка Білавич («Садок вишневий коло хати…»).

Щирі оплески заслужила декламаторська майстерність Мар’яни Лазарович, яка прочитала уривок із поеми «І мертвим і живим…», та як лауреат 19-го Міжнародного гуцульського фестивалю і володарка гран-прі  Міжрегіонального фестивалю «Яблуневий цвіт» виконала пісню «Пісня буде поміж нас».

У літературно-мистецькому вечорі взяв участь народний аматорський  чоловічий вокальний ансамбль «Кришталь», у виконанні якого прозвучали пісенні твори  на слова  Т.Г.Шевченка: «Думи мої, думи мої…», «За байраком байрак», «Реве та стогне Дніпр широкий…» та ін.

Після завершення концертної програми із словами вдячності до учасників  вечора звернулася директор  Будинку культури Ольга Симчич.

Михайло СИМЧИЧ.

Share