Куточок поезії
Христина Лазарович народилась у мальовничому прикарпатському селі Баня-Березові.
Свій перший вірш написала у другому класі. Сьогодні дівчина є студенткою ІІ курсу Коломийського педагогічного коледжу.
Моє рідне село
Cело моє рідне – мій Баня-Березів,
Колиска дитинства і старт моїх мрій,
До тебе я лину зблизька і здалека,
Бо тут мій початок і берег надій.
Моя тут родина, моє тут коріння,
Якого забути не можемо ми.
Чаруючі гори і садів цвітіння —
Весною розбудять й навіють думки.
Де є ще на світі така сторононька,
Що серце і душу завжди зігріва?
Де мати чекає мене біля хати
Й бабусина пісня завжди тут жива.
Я дякую Богу
Я дякую Богу за милу матусю,
За любого татка й хорошу бабусю,
За братика рідного і дідуся,
За те, що у мене хороша рідня.
Я дякую Богу за всю цю красу:
За квіти, за трави й гриби у ліску,
За небо високе, й криничку малу,
За поле пшеничне й плоди у саду.
Я дякую Богу за дощик рясний,
За лагідне сонце і місяць ясний,
За рідні Карпати, за спів солов’я,
За те, що Вкраїна є люба моя.